Оголошення складу національної збірної США на домашній чемпіонат світу 2026 року стало справжньою подією для всієї країни. Серед імен, які зачитав головний тренер Маурісіо Почеттіно у Нью-Йорку, особливу увагу привернув гравець під номером 26. Алехандро Зендехас, 28-річний вінгер мексиканської «Америки», пройшов складний шлях від невизначеності через травми до здійснення мрії всього життя. Його включення до фінальної заявки стало символом наполегливості, адже до останнього моменту його участь у турнірі залишалася під великим питанням.

Шлях крізь сумніви: Від травм до сліз радості

Для багатьох уболівальників та експертів вибір Алехандро Зендехаса був неочевидним. Протягом останніх восьми місяців вінгер практично випав з обойми національної команди. Після блискучого голу у ворота збірної Японії у вересні минулого року, футболіст зіткнувся з низкою невдач. Пошкодження коліна змусило його покинути жовтневий табір, він пропустив збори у листопаді, а в березні Маурісіо Почеттіно взагалі не викликав його на товариські матчі проти Бельгії та Португалії. У той час, коли партнери по команді награвали зв’язки, Зендехас боровся з власним тілом, пропустивши вісім матчів за свій клуб на початку року.

Проте характер гравця проявився у вирішальний момент. Коли сезон у Лізі MX підходив до завершення, Зендехас набрав неймовірну форму. У останній місяць чемпіонату він записав на свій рахунок 4 голи та 3 асисти, включно з результативними діями у фінальній серії плей-оф проти «Пумас». Саме ця вражаюча кінцівка сезону змусила тренерський штаб змінити свою думку. Коли довгоочікуване повідомлення про включення до списку нарешті прийшло, Алехандро перебував у Сан-Антоніо зі своєю родиною. Емоції взяли гору: за словами самого гравця, навіть його батько Альфредо, якого важко розчулити, не зміг стримати сліз, обіймаючи сина.

Партнер по команді Крістіан Ролдан згадує, що гравці навіть жартували над 26-м номером Зендехаса, натякаючи, що він застрибнув у «останній вагон» поїзда, що прямує на мундіаль. Проте для самого футболіста цей номер став «вишнею на торті» після років жертв та важкої праці. Поки інші відпочивали після завершення клубного сезону, Алехандро тренувався самостійно протягом 12 днів, намагаючись підтримувати ідеальну фізичну форму на випадок виклику. Ця відданість справі не залишилася непоміченою Почеттіно, який шукав гравця, здатного додати команді варіативності в атаці.

Тактичний «X-фактор» та подвійна ідентичність

Зендехас — унікальна постать у нинішньому складі США. Він єдиний гравець у заявці, який виступає в чемпіонаті Мексики. Його статистика за останні п’ять років у складі «Америки» вражає: 48 голів та 29 асистів у 162 матчах. Такий рівень продуктивності робить його одним із найвпливовіших виконавців у Лізі MX. Маурісіо Почеттіно називає його «тактично цікавим гравцем», підкреслюючи здатність Алехандро діяти як на флангах, так і в центральних зонах півзахисту. Його низький центр ваги, технічна майстерність та вміння тримати м’яч під тиском роблять його небезпечним суперником для будь-якого захисту.

Історія Зендехаса глибоко пов’язана з обома країнами-господарками турніру. Народившись у Сьюдад-Хуаресі, він ще немовлям переїхав до Ель-Пасо. Пройшовши через академію «Далласа», він пізніше грав за мексиканські гранди — «Чивас» та «Некакса». Його футбольний шлях супроводжувався складною боротьбою за право вибору національної збірної. Свого часу він навіть провів два неофіційні матчі за Мексику, що призвело до санкцій ФІФА проти мексиканської федерації, оскільки гравець вже був заграний за юнацькі команди США. Врешті-решт, серце Алехандро обрало «зірково-смугастих», і він став лише другим уродженцем Мексики в історії, який представлятиме США на чемпіонаті світу.

Сьогодні Алехандро Зендехас готується вийти на поле разом із зірками світового масштабу, такими як Крістіан Пулішич та Тайлер Адамс, з якими він знайомий ще з часів юнацької збірної U-17. Незважаючи на те, що його роль у команді може бути роллю «джокера», який виходить на заміну, його досвід виступів у Мексиці та розуміння латиноамериканського футболу можуть стати вирішальними факторами для успіху США. Для самого гравця цей турнір — не просто змагання, а можливість довести, що віра в себе та важка праця завжди винагороджуються, навіть коли обставини складаються проти тебе.

Джерело: sports.yahoo.com