Футбольний світ затамував подих в очікуванні Чемпіонату світу 2026 року, який повертається до Північної Америки. Поки вболівальники рахують дні до старту цього грандіозного видовища, аналітики переглядають історичні досягнення команд, які сформували сучасне обличчя світового футболу. Історія мундіалів знала багато злетів і падінь, проте серед десятків збірних, що колись виходили на поле головного турніру планети, є справжні титани, чиї досягнення залишаються недосяжними для більшості.

Бразильська абсолютна константа та переслідувачі з Європи

Коли мова заходить про стабільність та історичний успіх на чемпіонатах світу, першою на думку спадає лише одна збірна. Протягом майже століття існування турніру, починаючи з далекого 1930 року, лише Бразилія зуміла взяти участь у кожному розіграші. Легендарна «Селесао» має на своєму рахунку рекордні 23 появи на мундіалях. Ба більше, бразильці є єдиною нацією, яка піднімала омріяний трофей над головою 5 разів, причому робила це у п’яти різних десятиліттях — у 1958, 1962, 1970, 1994 та 2002 роках.

Найближчим переслідувачем південноамериканців у табелі про ранги є збірна Німеччини, яка демонструє не менш вражаюче резюме. Бундестім має у своєму активі 21 появу на світових першостях, пропустивши турнір лише двічі у 1950-х роках. Німецька збірна є чотириразовим володарем титулу (1954, 1974, 1990, 2014 роки), враховуючи перемоги ФРН, та утримує абсолютний рекорд за сумарною кількістю призових місць — 12 фінішів у першій трійці (золоті, срібні та бронзові нагороди).

Ще одним чотириразовим тріумфатором є збірна Італії з 18 появами на турнірах. Проте останні роки стали справжньою трагедією для вболівальників «Скуадри Адзурри» — команда сенсаційно пропустила три чемпіонати світу поспіль. Попри давні перемоги у 1934, 1938, 1982 та 2006 роках, нинішнє покоління італійців лише намагається повернути колишню велич на міжнародній арені.

Амбіції наздоганяючих: від стабільних невдач до свіжого тріумфу

Цікаву статистику демонструє збірна Мексики, яка за кількістю виходів на чемпіонати світу наздогнала Італію, маючи ті ж самі 18 появ. Однак, на відміну від європейських грандів, мексиканська команда має своєрідне прокляття — вона жодного разу в своїй історії не проходила далі стадії чвертьфіналу, попри постійну присутність серед найкращих команд планети.

Зовсім інша ситуація у діючих лідерів світового футболу, які кували свою славу як у минулому столітті, так і в новітній історії. Збірна Аргентини, ведена в різні епохи великими лідерами, має 19 появ на мундіалях та є триразовим чемпіоном світу. Їхні тріумфи датовані 1978, 1986 та 2022 роками, причому остання перемога в Катарі повернула корону до Південної Америки. Своєю чергою, Франція завоювала два титули у 1998 та 2018 роках, демонструючи неймовірну стабільність у XXI столітті.

Список елітних переможців замикають історичні збірні, які перемагали рідше, але назавжди вписали свої імена в історію. Уругвай залишається дворазовим чемпіоном завдяки перемогам на світанку футбольної ери у 1930 та 1950 роках. По одному титулу мають родоначальники футболу Англія (тріумф у 1966 році при 17 появах) та представники «Червоної фурії» — Іспанія, яка здобула своє єдине золото у 2010 році, також маючи за плечима 17 виступів на світових першостях. Турнір 2026 року відкриває нову сторінку, і хоча аналітики пророкують успіх комусь із цих семи історичних переможців, розширений формат змагань може подарувати світові абсолютно нового чемпіона.

Джерело: sports.yahoo.com