Напередодні Чемпіонату світу 2026 року, який обіцяє стати справжнім футбольним святом для всієї Північної Америки, склад національної збірної США поповнився гравцем, чия історія є втіленням наполегливості та культурного різноманіття. 28-річний вінгер мексиканського клубу «Америка» Алехандро Зендехас отримав виклик від головного тренера Маурісіо Почеттіно, ставши останнім, 26-м номером у заявці. Його шлях до цього моменту був сповнений випробувань, травм та непростого вибору між двома футбольними державами.

Коли у вівторок у Нью-Йорку оголошували фінальний список гравців, номер 26 на спині Зендехаса виглядав символічно. З одного боку, це просте алфавітне везіння, але з іншого — відображення його хиткого статусу в останні місяці. Товариш по команді Крістіан Ролдан навіть жартував, що цей номер дістався тим, хто потрапив у склад «в останній вагон». Проте для самого футболіста та його родини це оголошення стало моментом катарсису. Перебуваючи в Сан-Антоніо з близькими, Алехандро побачив сльози на очах зазвичай стриманого батька, Альфредо, що стало найкращим підтвердженням значущості цієї події. Після років сумнівів та очікувань, усі жертви, принесені з дитинства, нарешті окупилися.

Тактичний козир та статистика в Лізі МХ

Вибір Почеттіно не був випадковим чи просто даниною традиції. Алехандро Зендехас — це технічний, невловимий гравець, який здатний дестабілізувати оборону суперника своєю маневреністю. Тренер характеризує його як «тактично цікавого виконавця», адже він однаково ефективно може діяти як на флангах, так і в центральних зонах півзахисту. Його результативність у мексиканській Лізі МХ говорить сама за себе: за п’ять років у складі «Америки» він провів 162 матчі, у яких відзначився 48 голами та 29 асистами. Саме ця стабільність на клубному рівні дозволила йому повернутися в поле зору тренерського штабу збірної.

Проте шлях до заявки був затьмарений низкою травм. Після блискучого голу у ворота збірної Японії минулого вересня, гравець був змушений пропустити кілька зборів через проблеми з коліном. Він не викликався до табору національної команди з березня, що змусило багатьох експертів сумніватися в його поїздці на мундіаль. Крістіан Ролдан відзначив неймовірну психологічну стійкість колеги, який продовжував демонструвати високий рівень гри за клуб, попри власні побоювання та невпевненість у майбутньому в збірній. Фінальний акорд сезону в «Америці», де Зендехас забив 4 голи за останній місяць, став вирішальним аргументом для Почеттіно.

Між двома прапорами: ідентичність Зендехаса

Особиста історія Зендехаса нерозривно пов’язана з обома сторонами Ріо-Гранде. Народившись у мексиканському Сьюдад-Хуаресі, він ще немовлям переїхав до Ель-Пасо, США. Його виховання було синтезом двох культур: вдома звучить іспанська, а на полі він пройшов систему академії «ФК Даллас». Колишній тренер юнацької збірної США Річі Вільямс згадує Алехандро як неймовірно працьовитого хлопця, який при зрості 167 сантиметрів ніколи не поступався фізично потужнішим суперникам завдяки своїй спритності та силі духу.

Вибір національної збірної став для гравця справжньою дилемою. У 2021-2022 роках він навіть провів два неофіційні матчі за Мексику, що згодом призвело до санкцій від ФІФА, оскільки формально він залишався задіяним у американській системі. Зрештою, Зендехас прийняв остаточне рішення представляти США, ставши лише другим в історії гравцем, народженим у Мексиці, у складі «зірково-смугастих» на чемпіонатах світу. Останніми такими прикладами були Еркулес Гомес та Хосе Франсіско Торрес ще у 2010 році. Сьогодні Алехандро Зендехас є єдиним представником мексиканського чемпіонату в команді США, що робить його унікальним містком між двома головними футбольними силами регіону.

Джерело: sports.yahoo.com