Від пляжів Малібу до ЧС-2026: історія забутого музичного гімну збірної США «Victory» та її шлях до успіху в соккері
Зворотний відлік до Чемпіонату світу з футболу 2026 року офіційно розпочато. Поки футбольний світ готується до повернення турніру на поля Північної Америки, ми згадуємо моменти, які демонструють, наскільки грандіозним став цей захід. Проте шлях до нинішньої популярності соккера в США був тернистим і часом доволі кумедним. У 1980-х та 1990-х роках серед професійних спортивних команд США панувала дивна, але щира мода: створювати музичні відео для святкування чемпіонств або просування своїх гравців. Ми всі пам’ятаємо легендарний «Super Bowl Shuffle» від «Чикаго Берз» або «Team of the Eighties» від «Сан-Франциско 49ерс». Це були справжні капсули часу з поганими танцями, класичними бітами та текстами, що назавжди вкарбувалися в попкультуру. Коли чоловіча збірна США нарешті кваліфікувалася на Чемпіонат світу 1990 року — вперше за довгі 40 років — було цілком логічно, що вони вирішили долучитися до цього тренду, створивши власне кемпове музичне відео під назвою «Victory».

Голлівудські зв’язки та створення гімну «Victory»
Історія цього амбітного проєкту розпочалася не на футбольному полі, а завдяки випадковому знайомству. Пол Каліджурі, людина, яка забила найважливіший гол у тогочасній історії американського соккера, відіграв ключову роль у створенні пісні. Все почалося з того, що Пол Каліджурі зустрів Шеллі Азофф, дружину впливового музичного продюсера Ірвінга Азоффа. Їхні стосунки переросли з простої допомоги в перегляді контрактів гравців із Федерацією футболу США у повноцінне продюсування музичного хіта. Шеллі використала свої величезні зв’язки в індустрії, щоб залучити до написання тексту відомого репера того часу. Джефф Фортсон, відомий як Def Jef, отримав завдання створити текст для офіційного гімну збірної на турнірі Italia ’90.
Цікаво, що сам Def Jef пізніше зізнавався в інтерв’ю New Yorker, що його знання футболу на той момент обмежувалися лише постаттю Пеле та чоловіком однієї з учасниць гурту Spice Girls. Проте це не завадило йому написати рядки про єдність, серце та душу, які мали б надихнути американців на футбольні звершення. Поки захисник Паоло Мальдіні та інші зірки світового футболу готувалися до запеклих балій на полях Італії, американські футболісти звикали до світла софітів у студії звукозапису. Це був час великих надій на те, що спорт нарешті «приживеться» в Штатах, і музика мала стати тим містком, що з’єднає серця пересічних американців із незрозумілою для багатьох грою в м’яч.
Пляжні танці, зіркові камео та гірка реальність
Коли текст був готовий, настав час для візуального втілення. Для зйомок кліпу найняли справжнього професіонала — режисера Марті Коллнера. На той момент у його портфоліо вже були роботи для таких гігантів, як Twisted Sister, Whitesnake, Poison та навіть легендарний кліп Шер «If I Could Turn Back Time». Коллнер вирішив перенести дію на мальовничий пляж Карбон-Біч у Малібу. Такі гравці, як воротар Тоні Меола, півзахисник Джон Харкс та захисник Десмонд Армстронг, змушені були змінити бутси на шорти, танцювати перед камерами та жонглювати м’ячем на піску під палючим сонцем Каліфорнії.
Відео також включало кадри зі студії звукозапису Азоффів, де до футболістів приєдналися справжні знаменитості того часу. У кліпі можна побачити легенду НФЛ Маркуса Аллена, зірку НХЛ Люка Робітайла і навіть О. Джея Сімпсона. Здавалося, що з таким зірковим складом успіх гарантований. Однак реальність виявилася набагато прозаїчнішою. Відео не затрималося в ефірі MTV, а футболісти не прокинулися знаменитостями наступного ранку. Десмонд Армстронг у 2023 році згадував, що команда сподівалася осідлати хвилю популярності, але, за його словами, «всім було байдуже». Це була епоха, коли футбол у США все ще вважався чимось екзотичним і дивним.
Сьогодні Тоні Меола, який зараз веде шоу на SiriusXM FC, зізнається, що йому часто надсилають фрагменти того пляжного танцю. Проте він досі жодного разу не переглянув відео повністю від початку до кінця. Попри те, що зараз «Victory» сприймається як комедія, тоді це була щира спроба привернути увагу країни до Чемпіонату світу. Гравці того покоління робили все можливе, щоб популяризувати спорт, включаючи зйомки в наївних музичних кліпах. Як каже Тоні Меола, сьогоднішнім зіркам збірної США вже не потрібно турбуватися про такі речі — вони можуть просто виходити на поле і грати, залишивши музичні експерименти своїм попередникам. Ця історія залишається нагадуванням про те, який величезний шлях пройшов американський футбол від піщаних пляжів Малібу до стадіонів, що готуються прийняти весь світ у 2026 році.
Джерело: sports.yahoo.com


