Призначення нового головного тренера «Ліверпуля» завжди стає подією планетарного масштабу, проте потенційний прихід на «Енфілд» 43-річного іспанця Андоні Іраоли викликає у футбольній спільноті не лише цікавість, а й неабияке занепокоєння. Після завершення епохи Арне Слота мерсисайдці опинилися на роздоріжжі, де кожен крок може стати як початком нового тріумфу, так і болючим падінням. Запрошення фахівця, який досі не вигравав значущих трофеїв, виглядає сміливим, але водночас вкрай ризикованим експериментом для клубу такого рівня.

Іраола готується прийняти найбільший виклик у своїй кар’єрі. Критики вказують на те, що за вісім років тренерської діяльності він не мав досвіду роботи під таким колосальним зовнішнім тиском, який супроводжує кожен матч на «Енфілді». Статистика, наведена Monday Night Club на BBC Radio 5 Live, лише підливає масла у вогонь: за останні десятиліття лише двоє тренерів, перейшовши до клубів «великої шістки» всередині АПЛ, змогли подолати рубіж у 100 матчів. Це Маурісіо Почеттіно з показником у 293 матчі та Брендан Роджерс, який провів 166 ігор. Решта, серед яких Девід Моєс, Грем Поттер та Енцо Мареска, так і не змогли досягти позначки у 100 матчів, залишивши свої посади значно раніше.

Криза стандартів та привид «медіократії»

Окрім суто тактичних питань, Іраолі доведеться зіткнутися з емоційним вигоранням та розчаруванням фанатів «Ліверпуля». Вболівальники все частіше говорять про падіння стандартів, ставлячи під сумнів самовіддачу гравців та інтенсивність тренувального процесу. Останнім часом на «Енфілді» панувала атмосфера, де навіть посередні результати намагалися подати у позитивному світлі. Фанати втомилися від «красивих пояснень» невдач і вимагають повернення до безкомпромісної психології переможців, яка була закладена ще за часів Юргена Клоппа.

Саме тому в кулуарах активно обговорюють ідею залучення до тренерського штабу легенди клубу — Джеймса Мілнера. 39-річний ветеран, який нещодавно оголосив про завершення кар’єри, міг би стати тим містком між славетним минулим та туманним майбутнім. Мілнер — це уособлення професіоналізму. Він виграв АПЛ та Лігу чемпіонів у складі «червоних», і його авторитет у роздягальні є беззаперечним. Поки Іраола шукатиме підходи до команди, Мілнер міг би стати тим «сержантом», який вимагатиме від кожного гравця максимуму вже з першого дня пресезону.

Фактор Джеймса Мілнера: Більше ніж асистент

Виконавчий директор «Брайтона» Пол Барбер, згадуючи роботу з Мілнером, зазначає, що Джеймс ніколи не погоджувався на менше ніж ідеал. Навіть у відпустці він міг годинами обговорювати з керівництвом дрібниці, які потрібно покращити на тренувальній базі: від якості газону до обладнання в залі. «Він був справжнім болем у хорошому сенсі», — жартує Барбер. Вплив Мілнера поза полем часто був навіть вагомішим за його дії під час матчів. Його здатність підтримувати молодь і водночас тиснути на ветеранів — це саме те, чого зараз гостро потребує «Ліверпуль».

Наразі мерсисайдці ще не робили офіційних запитів до «Борнмута» щодо нинішніх помічників Іраоли — Томмі Елфіка та Шона Купера. Проте фігура Джеймса Мілнера виглядає ідеальним доповненням до будь-якої структури. У час, коли клуб входить у зону турбулентності, саме такі люди, як він, здатні забезпечити спадкоємність традицій. Чи наважиться Іраола довіритися досвіду легенди, і чи зможе цей союз врятувати «Ліверпуль» від тривалої кризи? Відповіді на ці питання ми отримаємо вже зовсім скоро, коли новий сезон АПЛ розпочне свій відлік.

Джерело: sports.yahoo.com