Наближення Чемпіонату світу 2026 року, який повертається до Північної Америки, змушує футбольних фанатів згадувати найвизначніші моменти в історії турніру. Однією з найбільш захопливих історій є доля американського нападника, чиє досягнення залишалося офіційно невизнаним протягом понад семи десятиліть. Йдеться про Берта Патеноуда, людину, яка назавжди вписала своє ім’я в літопис світового футболу, хоча справедливість перемогла лише через 76 років після його тріумфу на полях Уругваю.

Берт Патеноуд був природженим бомбардиром, що він неодноразово доводив під час своєї клубної кар’єри. Його шлях розпочався у «Філадельфія Філд Клаб», а згодом він виступав за команду свого рідного міста — «Фолл-Рівер ФК» зі штату Массачусетс. Вміння Патеноуда знаходити шлях до сітки воріт стало ключовим фактором для збірної США під час першого в історії Чемпіонату світу 1930 року. Тоді в турнірі брали участь лише 13 команд, проте формат змагань уже нагадував сучасний: круговий груповий етап, після якого слідували раунди плей-оф для визначення чемпіона.

Таємниця матчу проти Парагваю та історичне розслідування

Збірна США потрапила до групи з Бельгією та Парагваєм. Американці впевнено розпочали турнір, здобувши дві перемоги з рахунком 3-0. Саме під час другого поєдинку проти збірної Парагваю, який відбувся 17 липня 1930 року, Патеноуд здійснив свій історичний подвиг. Проте офіційні звіти ФІФА того часу внесли плутанину: другий гол американців записали на рахунок Тома Флорі. Деякі джерела трактували взяття воріт як автогол, хоча газети в Аргентині та Бразилії чітко вказували, що Берт Патеноуд оформив хет-трик.

Через цю розбіжність офіційним автором першого хет-трику в історії Мундіалів тривалий час вважався аргентинець Гільєрмо Стабіле, який забив три м’ячі у ворота Мексики через два дні після гри американців. Ситуація почала змінюватися завдяки кропіткій роботі футбольного історика Коліна Хосе. Він поспілкувався з колишніми гравцями тієї легендарної команди, зокрема з Арні Олівером та Джимом Брауном, які підтвердили, що саме Патеноуд забив усі три голи. Вирішальним доказом став знайдений звіт менеджера збірної США Вілфріда Каммінгса, де чорним по білому було зафіксовано 3 голи нападника.

Офіційне визнання та спадщина легенди

Зібравши свідчення свідків, дані з південноамериканських газет та записи Федерації футболу США, Колін Хосе звернувся до ФІФА з вимогою переглянути історичні дані. Процес відновлення істини виявився довгим і бюрократично складним. Лише 10 листопада 2006 року — рівно через 76 років після пам’ятного матчу — ФІФА офіційно оголосила, що Берт Патеноуд є першим гравцем, який забив три м’ячі в одному матчі Чемпіонату світу.

Хоча сам футболіст не дожив до цього моменту (він пішов із життя у 1974 році), його внесок у розвиток соккера в Штатах був відзначений ще за життя — у 1971 році його ввели до Національної зали слави футболу США. Сьогодні ім’я дослідника Коліна Хосе також увіковічене в американському спорті: Зала слави щороку вручає медіанагороду його імені журналістам, які зробили значний внесок у популяризацію футболу.

Історія Берта Патеноуда слугує нагадуванням про те, що футбол — це не лише цифри на табло, а й люди, чия пристрасть та талант закладали фундамент для сучасного глобального свята спорту. Оскільки світ готується до розширеного формату ЧС-2026, де кількість учасників зросте до 48 команд, рекорди минулого набувають особливого значення. Перший хет-трик Патеноуда залишається однією з найяскравіших сторінок американської футбольної ідентичності, що надихає нове покоління гравців перед домашнім турніром.

Джерело: sports.yahoo.com