Шлях збірної США до домашнього Чемпіонату світу 2026 року був сповнений викликів та перетворень. Усе розпочалося вісім років тому, коли після болісного провалу в кваліфікації до турніру 2018 року американський футбол отримав новий імпульс у вигляді статусу господаря майбутнього мундіалю. Сьогодні, напередодні стартового матчу проти збірної Парагваю на стадіоні Со-Фай в Інглвуді, команда постає перед світом у зовсім іншому образі — з амбітним тренером Маурісіо Почеттіно та найсильнішим складом у своїй історії. Цей турнір є не просто спортивним змаганням, а генеральною можливістю закріпити футбол як один із провідних видів спорту в Сполучених Штатах.

Амбіції Почеттіно та реальні шанси на успіх

Призначення Маурісіо Почеттіно у жовтні 2024 року стало чітким сигналом про високі прагнення американської федерації. Колишній наставник «Тоттенгема» та «ПСЖ» приніс із собою європейський досвід та менталітет переможця. На його думку, головним завданням було об’єднати талановитих атлетів у єдиний механізм. «Наша мета — перемагати. Ми маємо чудових гравців, і виклик полягав у тому, щоб вибудувати спільну лінію цінностей та культури», — зазначає фахівець. Проте перед турніром залишається відкритим питання: наскільки далеко має пройти збірна США, щоб цей виступ вважали успішним?

Історичний контекст доволі суворий. Востаннє США виходили до чвертьфіналу ще у 2002 році, а загалом за всю історію команда здобула лише 9 перемог у матчах Чемпіонатів світу, причому дві з них відбулися ще 96 років тому. Почеттіно налаштовує підопічних на боротьбу за найвищі місця, але реальність така, що фаворитами залишаються глобальні титани на кшталт Франції чи Бразилії. Вихід до чвертьфіналу став би справжнім тріумфом, адже для цього доведеться не лише подолати нову стадію 1/16 фіналу, а й створити сенсацію в плей-оф, чого американцям не вдавалося з 1930 року (якщо не враховувати перемогу над сусідами з Мексики). Капітан команди Крістіан Пулішич наголошує на важливості рухатися крок за кроком, уникаючи завчасних прогнозів.

Груповий етап та кадрові виклики перед стартом

Жеребкування визначило США до групи D, де немає явних суперважковаговиків, проте кожен суперник є небезпечним. Квартет, до якого також увійшли Парагвай, Австралія та Туреччина, обіцяє бути максимально збалансованим. Перший матч проти парагвайців є критично важливим, адже перемога значно полегшить шлях до плей-оф перед зустріччю з австралійцями в Сіетлі та фінальним поєдинком групи проти фаворита — Туреччини. Статистика останніх товариських зустрічей неоднозначна: поразка від турків минулого літа та перемоги над іншими суперниками по групі восени дають підстави для стриманого оптимізму.

Щодо складу, то хоча офіційний список з’явиться незадовго до гри, вже зараз вимальовується кістяк команди. Місце у воротах, ймовірно, посяде Метт Фріз. Оборонну лінію мають скласти Ентоні Робінсон, Сержиньйо Дест та досвідчений Тім Рім. Головною інтригою залишається стан здоров’я Кріса Річардса, який відновлювався після травми гомілкостопа. Якщо він не зможе вийти на поле, позицію в центрі захисту закриватимуть Майлз Робінсон або Остон Трусті. У півзахисті та атаці вболівальники покладають надії на зв’язку, яку утворюють Тайлер Адамс, Вестон Маккенні та форвард Фоларін Балогун. Варто зазначити, що 13 гравців поточного складу виступають у топ-5 лігах Європи, що свідчить про значне зростання рівня індивідуальної майстерності порівняно з попередніми роками.

Проте слабким місцем залишається гра в обороні. За останні 14 матчів американці спромоглися лише на один «сухий» поєдинок. Пропущені м’ячі від Бельгії, Сенегалу та Німеччини в останніх контрольних іграх підкреслюють вразливість захисних редутів. Якщо Почеттіно вдасться «застебнути на всі ґудзики» захист, США матимуть реальний шанс на історичний прорив. В іншому випадку, домашній мундіаль може стати черговою втраченою можливістю для розвитку футболу в країні.

Джерело: sports.yahoo.com