Чемпіонат світу з футболу 2026 року обіцяє стати історичною подією, адже вперше в історії турнір прийматимуть одразу три країни — США, Канада та Мексика, а кількість учасників зросте до рекордних 48 команд. Попри таке значне розширення квот, футбольна доля виявилася невблаганною до багатьох визнаних фаворитів. Для деяких національних збірних, які десятиліттями вважалися окрасою мундіалів, цей турнір стане часом гірких роздумів та спостереження за святом футболу з екранів телевізорів. Відсутність таких гігантів, як Італія, або зірок рівня Роберта Левандовського, створює відчутну порожнечу в атмосфері майбутнього чемпіонату.

Європейські драми: крах італійської мрії та прощання Левандовського

Найбільшим потрясінням для футбольного світу стала чергова невдача збірної Італії. Важко усвідомити, що чотириразові чемпіони світу пропустять третій мундіаль поспіль. Останнього разу «Скуадра Адзурра» виходила на поле чемпіонату світу ще у 2014 році. Шлях італійців до 2026 року завершився трагічно у фіналі плей-оф проти збірної Боснії і Герцеговини. Початок матчу був оптимістичним: Мойзе Кін відкрив рахунок уже на 15-й хвилині. Проте плани команди зруйнувало вилучення, яке отримав Алессандро Бастоні на 41-й хвилині за фол останньої надії. Залишившись у меншості, італійці пропустили гол на 79-й хвилині, а в серії пенальті реалізували лише 1 удар. Голкіпер Джанлуїджі Доннарумма не зміг врятувати команду, і Боснія закрила серію вже у четвертому раунді.

Не менш болючим став невихід збірної Польщі. Для легендарного нападника, яким є Роберт Левандовський, цей турнір міг стати останнім великим акордом у кар’єрі. Польща, яка успішно виступала на попередніх двох мундіалях, цього разу спіткнулася у плей-оф УЄФА. Після перемоги над Албанією поляки зустрілися зі Швецією. Вирішальний поєдинок завершився з рахунком 3:2 на користь шведів, що фактично поставило крапку на амбіціях 37-річного форварда. Роберт Левандовський, який має у своєму активі неймовірні 89 голів у 166 матчах за збірну, натякнув на завершення міжнародної кар’єри. Тепер футбольний світ обговорює його можливий переїзд до МЛС, де тренер «Чикаго Файр» Грегг Берголтер уже висловив зацікавленість у послугах зіркового поляка.

Данський футбол також переживає кризу. Після успішного Євро-2020, де Данія посіла третє місце, команда не змогла подолати сито відбору на ЧС-2026. Фатальною стала серія пенальті у фіналі шляху D проти Чехії. Після нічиєї 2:2 в основний час, данці програли футбольну лотерею з рахунком 3:1, залишивши своїх вболівальників без поїздки до Північної Америки.

Африканські та американські втрати: зміна варти

У зоні КОНКАКАФ найбільшою несподіванкою стала відсутність Коста-Рики. Команда, яка за останні 36 років шість разів брала участь у чемпіонатах світу і шокувала всіх виходом з «групи смерті» у 2014 році, цього разу провалила кваліфікацію. Вирішальною стала поразка від Гаїті з рахунком 1:0. Цей результат перервав серію з трьох поспіль виступів костариканців на світових першостях і позбавив турнір однієї з найбільш самобутніх команд регіону.

Африканський континент також втратив своїх постійних представників. Нігерія, яка брала участь у шести з останніх семи чемпіонатів світу, не змогла пробитися через міжконтинентальні плей-оф. «Супер орли» набрали 17 очок у групі, але поступилися Південній Африці. У вирішальному матчі проти ДР Конго доля знову вирішилася в серії пенальті, де нігерійці програли з рахунком 4:3. Слідом за ними за борт турніру вилетів і Камерун. Нація з рекордною кількістю африканських виступів на мундіалях (8 разів) поступилася першим місцем у групі Кабо-Верде, а в плей-оф не змогла встояти перед ДР Конго. Вирішальний гол, який забив Шансель Мбемба у доданий час, залишив «неприборканих левів» поза грою.

Таким чином, розширення турніру до 48 команд не стало гарантією успіху для іменитих збірних. ЧС-2026 відкриє двері для нових героїв, але історія тих, хто залишився за бортом, нагадує: у футболі минулі заслуги не мають значення, коли справа доходить до вирішальних хвилин на полі.

Джерело: sports.yahoo.com