Напередодні відкриття Чемпіонату світу 2026 року вся увага футбольної спільноти прикута до збірної США (USMNT). Як один із господарів майбутнього турніру, американська команда стикається з величезним тиском та очікуваннями вболівальників, які прагнуть побачити історичний прорив. Останні три виступи команди на світових першостях незмінно завершувалися на стадії 1/8 фіналу, що робить вихід у чвертьфінал головною метою для нинішнього покоління гравців. Для Сполучених Штатів цей мундіаль — не просто спортивна подія, а можливість переписати свою майже столітню історію виступів, яка знала як неймовірні злети на зорі футболу, так і десятиліття повного забуття.

Від тріумфу 1930-го до сорока років футбольної ізоляції

Мало хто пам’ятає, але історія виступів американської збірної почалася надзвичайно успішно. На першому в історії Чемпіонаті світу 1930 року в Уругваї команда США посіла 3-тє місце. Це досягнення і досі залишається найкращим результатом в історії збірної. Тоді в турнірі брали участь лише 13 команд, і американці зуміли впевнено вийти з групи, здолавши Парагвай та Бельгію, але в півфіналі були розгромлені Аргентиною. Попри дискусії щодо проведення матчу за третє місце, ФІФА офіційно визнає США бронзовими призерами того турніру. Проте після цього успіху настав тривалий період регресу. Вже у 1934 році команда вилетіла в першому ж раунді, зазнавши нищівної поразки від господарів-італійців із рахунком 7:1.

Після Другої світової війни футбол у Штатах опинився на периферії спортивного життя. Попри сенсаційну перемогу над Англією на ЧС-1950, команда не змогла вийти з групи, завершивши турнір з однією перемогою та двома поразками. Після цього настав період, який самі американці називають «блуканням у пустелі», що тривав довгих 40 років. Збірна США пропустила дев’ять чемпіонатів світу поспіль, часто демонструючи жахливі результати у кваліфікації — наприклад, у 1958 році команда пропустила 21 гол у відбіркових матчах. Лише у 1990 році американці нарешті повернулися на велику арену, проте три поразки у груповому етапі, включно з розгромом 5:1 від Чехословаччини, показали прірву між ними та світовою елітою.

Сучасна ера: чвертьфінальний бар’єр та нові надії

Поворотним моментом став домашній Чемпіонат світу 1994 року. Тоді США вперше за сучасну епоху вийшли у плей-оф, де в запеклій боротьбі програли майбутнім чемпіонам — Бразилії — з рахунком 1:0. Після провального 1998 року, де команда посіла останнє місце в турнірній таблиці, справжній фурор відбувся у 2002 році на полях Південної Кореї та Японії. Це був найкращий виступ США в сучасній історії. Перемігши Португалію 3:2 та здолавши Мексику 2:0 у 1/8 фіналу завдяки голам, які забили Браян Макбрайд та молодий Лендон Донован, збірна США дісталася чвертьфіналу. Шлях до півфіналу перегородила Німеччина у вкрай суперечливому матчі: арбітри не помітили гру рукою Торстена Фрінгса на лінії воріт після удару Грегга Берголтера, що могло змінити хід історії.

У наступні роки збірна демонструвала стабільність, але ніяк не могла подолати стадію 1/8 фіналу. На ЧС-2010 Лендон Донован став національним героєм, забивши вирішальний гол Алжиру на 91-й хвилині, але команда знову вилетіла в першому раунді плей-оф від Гани. Сценарій повторився у 2014-му: перемога над Ганою 2:1 завдяки голу Джона Брукса та вихід із «групи смерті» завершилися поразкою від Бельгії в екстратаймі. Після болючого пропуску ЧС-2018 команда повернулася у 2022-му. У Катарі лідером став Крістіан Пулішич, чий гол у ворота Ірану вивів США в плей-оф, проте поразка 3:1 від Нідерландів знову зупинила американців на звичній стадії.

Тепер, перед домашнім ЧС-2026, перед командою стоїть чітке завдання — нарешті подолати бар’єр другого раунду. Крістіан Пулішич та нове покоління талантів мають унікальний шанс довести, що футбол у США остаточно вийшов на новий рівень. Домашні трибуни та досвід попередніх років повинні допомогти USMNT не просто взяти участь у турнірі, а повторити або навіть перевершити успіх 1930 року, ставши головним відкриттям світової першості.

Джерело: sports.yahoo.com