Майбутній Чемпіонат світу з футболу 2026 року обіцяє стати унікальною подією не лише через свій масштаб та розширений формат, а й через безпрецедентний політичний підтекст, що супроводжує його підготовку. У центрі цієї драми опинився президент ФІФА Джанні Інфантіно, чиї тісні взаємини з Дональдом Трампом викликають дедалі більше занепокоєння в кулуарах футбольної влади. Замість традиційного спортивного нейтралітету, світова спільнота спостерігає зародження специфічного тандему, який, на думку багатьох експертів, ставить під загрозу репутацію головної футбольної організації планети.

Для Джанні Інфантіно турнір у США, Канаді та Мексиці є особливим — це перший чемпіонат, який він повністю контролював від етапу подачі заявок у 2018 році до фінальної стадії. Проте замість тріумфу менеджменту, ми бачимо те, що інсайдери називають “обожнюванням” американського екс-президента. Очевидці зазначають, що поведінка очільника ФІФА поруч із Дональдом Трампом нагадує скоріше фаната, ніж рівноправного партнера. Справа дійшла до того, що співробітники ФІФА безпомилково визначають момент повернення свого шефа з Вашингтона, оскільки він починає копіювати манеру спілкування та навіть лексикон американського політика.

Футбол у тіні геополітики: Від Гренландії до Ірану

Політизація ФІФА під керівництвом Джанні Інфантіно вийшла далеко за межі футбольних полів. Джерела вказують на те, що президент організації дедалі частіше намагається втручатися в глобальні конфлікти, використовуючи футбол як інструмент особистого піару. Найбільш резонансними стали спроби втручання в ситуацію у Венесуелі, дивні заяви щодо Гренландії та, особливо, складна гра навколо участі збірної Ірану в майбутньому мундіалі. Прагнення Інфантіно будь-якою ціною забезпечити участь Ірану, щоб мати змогу виголосити пафосну промову про те, як “футбол об’єднує світ”, наразилося на непередбачуваність самого Дональда Трампа, який публічно змінював свою позицію щодо цього питання кілька разів на добу.

Така стратегія “управління” Трампом через лестощі поки що не принесла ФІФА очікуваних дивідендів. Навпаки, організація опинилася у вразливому становищі. Навіть у питаннях, де підтримка держави була критично важливою — візи, транспортна інфраструктура чи питання безпеки — адміністрація США не поспішає йти назустріч футбольним чиновникам. Більше того, Дональд Трамп відкрито принизив ФІФА, заявив, що не збирається платити чотиризначні суми за квитки на матч відкриття за участю збірної США. Це стало холодним душем для Інфантіно, який сподівався на повну синергію з Білим домом.

Ситуація ускладнюється внутрішньою опозицією в США. Демократична партія розглядає Чемпіонат світу як потенційну платформу для просування політики MAGA і вже почала контрнаступ. Генеральні прокурори Нью-Йорка та Нью-Джерсі надіслали ФІФА судові повістки в межах розслідування практики продажу квитків. Такий рівень юридичної прискіпливості є незвичним для організації, яка звикла до певного імунітету в країнах-господарях попередніх турнірів.

“Трампізація” ФІФА та загроза реформам

Критики вказують на те, що всередині ФІФА відбувається руйнація системи стримувань і противаг. Те, що називають “трампізацією”, проявляється в ерозії інституційного контролю та формуванні культу особистості президента. Коли Джанні Інфантіно прийшов до влади після того, як Зепп Блаттер пішов у відставку через корупційний скандал, він обіцяв радикальні реформи. Тоді, під тиском розслідування, яке очолювала генеральний прокурор США Лоретта Лінч, здавалося, що організація стане прозорою. Проте реальність виявилася іншою.

У новій книзі Алессандро Альчато під назвою “Forward” прямо зазначається, що якщо раніше гроші у ФІФА передавалися “під столом”, то з 2016 року всі фінансові потоки виведені назовні, але це не зробило їх більш етичними. Продаж прав на турніри державам на кшталт Саудівської Аравії відбувається відкрито, без зайвого сорому. Багато хто з ветеранів організації, таких як Мішель Платіні, з розчаруванням спостерігають за тим, як обіцяна демократизація перетворилася на “руїну реформ”, де ніхто не наважується відкрито критикувати “імператора”.

Найбільш показовим прикладом відірваності Інфантіно від реальності стала його спроба влаштувати публічне рукостискання глав палестинського та ізраїльського футболу на конгресі у Ванкувері у квітні. Цей крок, продиктований виключно бажанням отримати гарний кадр для преси, обурив присутніх своєю нечутливістю до справжньої трагедії конфлікту. Незважаючи на внутрішнє незадоволення, Джанні Інфантіно вже підтвердив свій намір балотуватися на черговий термін у 2027 році. Маючи досвід переобрання без жодної опозиції у 2019 та 2023 роках, він впевнено крокує до своєї мети, поки футбольний світ з острахом чекає, яким саме виявиться головний турнір 2026 року під таким керівництвом.

Джерело: sports.yahoo.com