Чемпіонат світу 2026 року обіцяє стати наймасштабнішою подією в історії футболу, адже вперше у фінальній стадії зіграють 48 збірних. Розширення формату з 32 команд відкрило двері для багатьох націй, які десятиліттями чекали на свій шанс, або ж готуються дебютувати на найбільшій спортивній арені планети. Турнір, який спільно прийматимуть США, Канада та Мексика, вже окреслив коло учасників, кожен з яких пройшов тернистий шлях крізь сито континентальних відборів. Від засніжених полів Європи до розпечених стадіонів Африки — футбольний світ готується до справжнього свята.

Новий формат та азійсько-африканська експансія

Для господарів турніру шлях був найпростішим: Мексика, Канада та Сполучені Штати отримали автоматичні путівки. Проте для решти світу боротьба була безкомпромісною. В Азії справжній майстер-клас продемонструвала Південна Корея, яка впевнено виграла свою групу, здобувши 6 перемог у 10 матчах. Не менш вражаючим був шлях збірної Японії, чия атака виглядала просто нищівною: 30 забитих м’ячів і лише 3 пропущені голи за весь третій раунд. Свій статус підтвердили також Іран та Саудівська Аравія, а Йорданія та Узбекистан скористалися розширенням квот, щоб забезпечити собі омріяні місця в США.

Африканський континент завжди славився непередбачуваністю, і цей відбір не став виключенням. ПАР під керівництвом Уго Броса фінішувала першою з 18 очками, хоча доля путівки вирішувалася в останньому турі. Марокко, півфіналіст минулого мундіалю, пройшло кваліфікацію на одному диханні, зафіксувавши неймовірну різницю м’ячів +20 у восьми іграх. Справжнім відкриттям стала збірна Кабо-Верде, яка вперше в історії зіграє на чемпіонаті світу, випередивши в групі потужний Камерун. Також до еліти повернулися Алжир, Єгипет та Кот-д’Івуар, де останній набрав 26 очок з 30 можливих, продемонструвавши неймовірну стабільність.

Океанія також отримала історичний шанс. Нова Зеландія стала першою командою в історії свого регіону, яка здобула пряму путівку без необхідності грати міжконтинентальні стикові матчі. У вирішальних поєдинках «Ківі» не залишили шансів суперникам, розгромивши Фіджі з рахунком 7-0. В зоні КОНКАКАФ, де три гіганти вже були на турнірі, свій момент слави отримали Гаїті та маленька Кюрасао, яка пройшла весь відбір без жодної поразки.

Тріумф європейських грандів та південноамериканська драма

В Європі кваліфікація традиційно була наповнена як впевненими перемогами, так і сенсаційними розв’язками. Англія Гарета Саутгейта пройшла дистанцію ідеально: 8 перемог у 8 матчах, 22 забиті голи і жодного пропущеного м’яча. Такий результат робить «Трьох левів» одними з головних фаворитів майбутнього турніру. Не відставала і Норвегія, де головна зірка Ерлінг Голанд допоміг своїй команді встановити рекорд результативності — 37 голів у груповому етапі, включаючи нищівну перемогу над Молдовою з рахунком 11-1.

Проте не всім топ-збірним шлях дався легко. Чехія та Туреччина змушені були пробиватися крізь сито плей-оф. Турецька команда під керівництвом Вінченцо Монтелли продемонструвала характер, а молодий талант Арда Гюлер став справжнім лідером колективу. Нідерланди та Франція впевнено виграли свої групи, а Німеччина, яка прагне реабілітуватися за минулі невдачі, випередила Словаччину на 3 очки.

Південна Америка, як завжди, подарувала вболівальникам справжній марафон. Аргентина на чолі з легендарним Ліонелем Мессі домінувала в регіоні, забивши 31 гол і відірвавшись від найближчого переслідувача на 9 очок. Еквадор став найбільш «незручним» суперником, пропустивши лише 5 голів у 18 матчах, що дозволило їм посісти високе друге місце. Бразилія, попри певні ігрові проблеми, фінішувала п’ятою, що гарантувало їй участь у турнірі. Колумбія та Уругвай також набрали по 28 очок, підтвердивши високий рівень конкуренції в КОНМЕБОЛ.

На завершення, останні квитки на свято футболу були розіграні в міжконтинентальних матчах, де Ірак здолав Болівію, а ДР Конго вирвала перемогу в Ямайки в додатковий час. Тепер, коли всі 48 учасників відомі, світ завмер в очікуванні жеребкування. Попереду нас чекають виступи таких зірок, як Кріштіану Роналду, Крістіан Пулішич та Кіліан Мбаппе, кожен з яких мріє підняти над головою золотий кубок у 2026 році.

Джерело: sports.yahoo.com