Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який приймають США, Канада та Мексика, вже дарує перші інтриги та запеклі протистояння. Поки вболівальники насолоджуються стартовими поєдинками, аналітики ретельно вивчають новий формат турніру. Головна особливість нинішнього мундіалю — розширення до 48 збірних, що кардинально змінює правила гри на груповому етапі та дає багатьом командам омріяний другий шанс. Вперше за довгі роки доля путівок у плей-оф вирішуватиметься за значно складнішими математичними розрахунками.

Повернення до старого правила: шанс для третіх місць

Головне нововведення, яке безпосередньо вплине на турнірну стратегію багатьох збірних — це повернення системи, коли команди, які посіли треті місця у своїх групах, отримують шанс вийти до наступного раунду. Вперше з 1994 року учасники, що опинилися на третій позиції за підсумками трьох матчів, не прощаються з турніром автоматично. У період з 1998 по 2022 рік, коли діяв класичний формат з 32 командами, правила були жорсткими: далі проходили лише переможці груп та володарі других місць.

Тепер ситуація суттєво змінилася. Оскільки кількість учасників збільшилася, організаторам довелося впровадити додатковий раунд на виліт — 1/16 фіналу. Це означає, що після завершення групової стадії змагання залишать лише 16 команд, тоді як решта 32 продовжать боротьбу. Усього на турнірі сформовано 12 груп, а отже, третє місце посядуть 12 збірних. Із цього списку 8 найкращих команд приєднаються до переможців груп та срібних призерів у плей-оф. У відсотковому співвідношенні це рівно дві третини від усіх третіх місць, що відкриває неймовірне вікно можливостей для команд середнього ешелону.

Скільки очок гарантують плей-оф: уроки історії

Для того щоб зрозуміти, які саме результати дозволять командам зачепитися за прохідну позицію, варто звернутися до історичного досвіду попередніх мундіалів. Якщо провести аналогію з ерою 32 команд, то вісімка найкращих третіх місць приблизно відповідає рівню п’ятої найкращої команди, що фінішувала третьою в ті роки. Статистика останніх семи турнірів, починаючи з 1998 року, показує, що п’ята за силою команда на третій сходинці завжди набирала мінімум 3 очки.

Історія підтверджує, що три очки є тим самим психологічним і турнірним мінімумом. Такий результат демонстрували Колумбія у 1998 році, Португалія у 2002 році, Польща у 2006 році, збірна Кот-д’Івуару двічі поспіль у 2010 та 2014 роках, а також Нігерія у 2018 році та Туніс у 2022 році. Проте ключовим фактором у таких випадках стає не просто кількість очок, а різниця забитих і пропущених м’ячів. Наприклад, Колумбії та Польщі свого часу вистачило різниці -2, тоді як Португалія виходила далі з комфортним показником +2. Натомість на попередньому ЧС в Катарі планка піднялася вище: Туніс, Камерун та Уругвай набрали по 4 очки з нульовою різницею голів. Слід пам’ятати, що за цей же період аж 13 збірних з трьома очками залишилися за бортом плей-оф. Тому покладатися на абсолютний мінімум не варто, і кожна забита та пропущена шайба на фініші групового раунду матиме вирішальне значення для продовження перебування в Північній Америці.

Джерело: sports.yahoo.com