Наближення Чемпіонату світу 2026 року змушує вболівальників та експертів дедалі частіше озиратися на історичний шлях збірної США. Як господар майбутнього турніру, USMNT опинилася під пильною увагою, адже очікування від команди високі як ніколи. Чи зможуть американці нарешті подолати бар’єр перших двох раундів плей-оф і перевершити власні досягнення? Для розуміння перспектив варто проаналізувати довгий і тернистий шлях команди, який налічує майже століття злетів та падінь на головній футбольній арені планети.

Від тріумфу 1930-го до десятиліть забуття

Мало хто пам’ятає, але саме дебютний мундіал у 1930 році став найуспішнішим в історії американського футболу. Тоді збірна США посіла почесне третє місце, впевнено обігравши Парагвай та Бельгію в групі. Незважаючи на розгромну поразку від Аргентини у півфіналі, той результат досі залишається недосяжною вершиною. Проте варто враховувати, що в першому турнірі брали участь лише 13 команд — значно менше, ніж 48 збірних, які зійдуться у 2026-му. Після короткого успіху почався тривалий період регресу. У 1934 році команда вилетіла вже після першого матчу, поступившись Італії з рахунком 7:1. Потім наступила пауза, спричинена Другою світовою війною та відмовами від участі.

Повернення у 1950 році не принесло радості: хоча США й перемогли Англію, вони фінішували останніми в групі. Після цього настав період, який футбольні історики називають “блуканням у пустелі”. Протягом довгих 40 років збірна США не могла кваліфікуватися на Чемпіонат світу. Лише у 1990 році американці знову з’явилися на великій сцені, проте три поразки поспіль у груповому етапі від Чехословаччини, Італії та Австрії показали, наскільки великим був розрив між США та світовою елітою. Це був складний, але необхідний урок перед домашнім мундіалем 1994 року, який змінив усе.

Сучасна ера: боротьба за місце в еліті та прокляття плей-оф

Домашній Чемпіонат світу 1994 став каталізатором розвитку футболу в Штатах. Тоді USMNT вперше за довгий час вийшла з групи, але в 1/8 фіналу наштовхнулася на майбутніх чемпіонів — Бразилію. Єдиний гол Бебето на 72-й хвилині зупинив американців, проте фундамент було закладено. Справжній прорив стався у 2002 році на полях Південної Кореї та Японії. Це був найкращий виступ у сучасній історії: перемога над Португалією, тріумф у дербі проти Мексики в першому раунді плей-оф і драматичний чвертьфінал проти Німеччини. Багато хто досі пам’ятає незафіксований рукою сейв Торстена Фрінгса, який завадив Греггу Берхалтеру зрівняти рахунок. Та поразка 1:0 залишила гіркий присмак, але довела, що США можуть конкурувати з грандами.

В останні роки збірна США демонструє стабільність, але ніяк не може зробити наступний крок. Турніри 2010, 2014 та 2022 років завершувалися однаково — вильотом в 1/8 фіналу. У 2010 році легендарний Лендон Донован подарував надію своїм пізнім голом у ворота Алжиру, але Гана знову стала нездоланною перешкодою в екстратаймах. Аналогічна доля спіткала команду і в Бразилії-2014, де після виходу з “групи смерті” американці поступилися Бельгії, попри героїчну гру воротаря. На останньому мундіалі в Катарі зірковий Крістіан Пулішич вивів команду у плей-оф, проте збірна Нідерландів виявилася тактично сильнішою, перемігши з рахунком 3:1. Тепер, перед 2026 роком, головне питання полягає в тому, чи зможе це талановите покоління нарешті перервати серію невдач і хоча б повторити успіх чвертьфіналу 24-річної давнини.

Джерело: sports.yahoo.com